1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рвач

-а, ч., розм.

Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути за тих чи інших обставин якнайбільшу матеріальну вигоду для себе.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвач — рвач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. рвач — моск. хапач дерій, хапач, хапко, хапуга, шаленець Словник чужослів Павло Штепа
  3. рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови у 20 томах
  4. рвач — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян). Словник синонімів української мови
  5. рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови в 11 томах
  6. рвач — Рвач, -ча м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у. Словник української мови Грінченка