рвач

Значення в інших словниках

1. рвач — рвач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. рвач — -а, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути за тих чи інших обставин якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови у 20 томах
4. рвач — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян). Словник синонімів української мови
5. рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови в 11 томах
6. рвач — Рвач, -ча м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у. Словник української мови Грінченка