рвач
РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе.
Злодій, рвач, хапуга, розтратник, — це потвори, які отруюють наше життя.. Самі нічого не роблячи, вони марнують і привласнюють те, що створено іншими (Ком. Укр., 11, 1963, 6);
Всякого роду обивателі, ледарі, рвачі, дармоїди і ті окремі особи, які втрачають гідність радянського громадянина, обурюють трудящих нашої країни (Наука.., 8, 1963, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рвач — рвач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- рвач — -а, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути за тих чи інших обставин якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рвач — моск. хапач дерій, хапач, хапко, хапуга, шаленець Словник чужослів Павло Штепа
- рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови у 20 томах
- рвач — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- рвач — Рвач, -ча м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у. Словник української мови Грінченка