рвати

1. дерти, видирати, видерти, повидирати, віддирати, віддерти, повіддирати, здирати, здерти, поздирати, надирати, надерти, понадирати, обдирати, обдерти, пообдирати, передирати, передерти, попередирати, подирати, подерти, роздирати, роздерти, пороздирати, панахати, випанахувати, випанахати, повипанахувати, відпанахувати, відпанахати, повідпанахувати, попанахувати, попанахати, розпанахувати, розпанахати, порозпанахувати, спанахувати, спанахати, поспанахувати, рознизувати, рознизити, порознизувати, шматувати, зішматовувати, зішматувати, позішматовувати, нашматовувати, нашматувати, понашматовувати, обшматовувати, обшматувати, пообшматовувати, пошматовувати, пошматувати, розшматовувати, розшматувати, порозшматовувати, ушматовувати, ушматувати, повшматовувати, (зуби) витягати, витягти, повитягати, (хвороба) блювати, вибльовувати, виблювати, повибльовувати, зібльовувати, зіблювати, позібльовувати, набльовувати, наблювати, понабльовувати, побльовувати, поблювати

2. це квіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвати — Дерти, (на шматки) розривати, роздирати, шматувати; (вуха) різати, вражати; (з рук) виривати, шарпати; (жили) надривати; (овочі) зривати; (волос) скубти, смикати; (зуб) видаляти; (здобич) загризати; (мости) підривати, висаджувати <�пускати> в повітря; (до бою) П. поривати. Словник синонімів Караванського
  2. рвати — рва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рвати — рву, рвеш і рідше ірвати, ірву, ірвеш, недок. 1》 перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. || Робити дірявим, драним. || Роздираючи на частини, умертвляти (про тварин). || Розчленяти, розділяти ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рвати — (різкими рухами ділити щось на шматки) розривати, роздирати, дерти, (нервово) шматувати, (від чогось) відривати, (незначними шматками) щипати. Словник синонімів Полюги
  5. рвати — Рва́ти, рву, рвеш, рве, рвуть; рви, рвім, рвіть; рвучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рвати — [рватие] рву, рвеш, рвеимо, рвеите; нак. рви, рв'іт' Орфоепічний словник української мови
  7. рвати — РВА́ТИ, рву́, рве́ш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  8. рвати — (аж) рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Фразеологічний словник української мови
  9. рвати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  10. рвати — РВА́ТИ, рву, рвеш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. що. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Л. Словник української мови у 20 томах
  11. рвати — I брати (коноплі), вибирати (т.с.), видирати, виривати, вискубати, вискубувати, висмикати, висмикувати, витягати (коноплю, льон), вихвачувати, вихоплювати, вищипувати, відпанахувати, відривати, відскубувати, відщипувати, дерти (пір'я, кору), драти... Словник синонімів Вусика
  12. рвати — Де тонко, там і рветься. Де біда, там ще й нещастя приходить. Рветься, як дурний до образа. Дитина, або дурний часами забагають образа зо стіни. Приповідки або українсько-народня філософія
  13. рвати — Рву, рвеш, недок. 1. Вражати, впливати, викликати сильну емоційну реакцію. ◇ Рвати на шматки, на запчастини, на дрібних тушканчиків — дуже сильне збудження або враження. Євка вже ледь не рвала його плоть на шматки, спускаючись вниз пещеним животом (І. Словник сучасного українського сленгу
  14. рвати — Рвати, рву, рвеш гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Шевч. 19. Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Чуб. V. 6. Козаки ідуть, гурки рвуть. Словник української мови Грінченка