рвати

Рву, рвеш, недок.

1. Вражати, впливати, викликати сильну емоційну реакцію.

Рвати на шматки, на запчастини, на дрібних тушканчиків — дуже сильне збудження або враження. Євка вже ледь не рвала його плоть на шматки, спускаючись вниз пещеним животом (І. Карпа).

2. Прагнути, робити все можливе.

Рвати жопу — робити все можливе і неможливе для досягнення мети. Я жопу розірву, але доб'юсь свого.

Рвати кігті — а) див. рвати жопу; б) бути у розпачі, розлютитися; в) тікати.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвати — (різкими рухами ділити щось на шматки) розривати, роздирати, дерти, (нервово) шматувати, (від чогось) відривати, (незначними шматками) щипати. Словник синонімів Полюги
  2. рвати — рва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рвати — Дерти, (на шматки) розривати, роздирати, шматувати; (вуха) різати, вражати; (з рук) виривати, шарпати; (жили) надривати; (овочі) зривати; (волос) скубти, смикати; (зуб) видаляти; (здобич) загризати; (мости) підривати, висаджувати <�пускати> в повітря; (до бою) П. поривати. Словник синонімів Караванського
  4. рвати — I брати (коноплі), вибирати (т.с.), видирати, виривати, вискубати, вискубувати, висмикати, висмикувати, витягати (коноплю, льон), вихвачувати, вихоплювати, вищипувати, відпанахувати, відривати, відскубувати, відщипувати, дерти (пір'я, кору), драти... Словник синонімів Вусика
  5. рвати — [рватие] рву, рвеш, рвеимо, рвеите; нак. рви, рв'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. рвати — рву, рвеш і рідше ірвати, ірву, ірвеш, недок. 1》 перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. || Робити дірявим, драним. || Роздираючи на частини, умертвляти (про тварин). || Розчленяти, розділяти ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рвати — 1. дерти, видирати, видерти, повидирати, віддирати, віддерти, повіддирати, здирати, здерти, поздирати, надирати, надерти, понадирати, обдирати, обдерти, пообдирати, передирати, передерти, попередирати, подирати, подерти, роздирати, роздерти... Словник чужослів Павло Штепа
  8. рвати — РВА́ТИ, рву, рвеш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. що. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Л. Словник української мови у 20 томах
  9. рвати — Де тонко, там і рветься. Де біда, там ще й нещастя приходить. Рветься, як дурний до образа. Дитина, або дурний часами забагають образа зо стіни. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. рвати — (аж) рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Фразеологічний словник української мови
  11. рвати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  12. рвати — Рва́ти, рву, рвеш, рве, рвуть; рви, рвім, рвіть; рвучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. рвати — РВА́ТИ, рву́, рве́ш і рідше ІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, недок. 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  14. рвати — Рвати, рву, рвеш гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Шевч. 19. Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Чуб. V. 6. Козаки ідуть, гурки рвуть. Словник української мови Грінченка