реактивник

РЕАКТИ́ВНИК, а, ч., розм.

1. Реактивний літак.

2. Пілот реактивного літака.

– Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! Повне з мого боку презирство. А проте потім, як роздивився... та він же трудяга! Та на ньому ж політати вранці над полем – одна насолода! (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. реактивник — реакти́вник 1 іменник чоловічого роду реактивний літак розм. реакти́вник 2 іменник чоловічого роду, істота пілот реактивного літака розм.  Орфографічний словник української мови
2. реактивник — -а, ч., розм. 1》 Реактивний літак. 2》 Пілот реактивного літака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реактивник — ЛІТА́К (літальний апарат із двигуном та нерухомими крилами), СТАЛЕ́ВИЙ ПТАХ поет., СТАЛЕ́ВА ПТИ́ЦЯ поет., АЕРОПЛА́Н заст., РЕАКТИ́ВНИК розм. (з реактивним двигуном). На обрії з'явився літак, який швидко наближався до села (А.  Словник синонімів української мови
4. реактивник — РЕАКТИ́ВНИК, а, ч., розм. 1. Реактивний літак. І жайворон, і крилань-боривітер, і стріловидий реактивник — це небо моєї Радянської України (Рад. Укр., 9.III 1964, 2). 2. Пілот реактивного літака.  Словник української мови в 11 томах