реактивний
РЕАКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. хім. Прикм. до реакти́в.
2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі.
У ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (з наук.-попул. літ.);
Реактивна сила;
Реактивний опір.
3. техн. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін.
Молібден і деякі його сплави використовують для виготовлення деталей реактивних двигунів і газових турбін (з наук.-попул. літ.);
Шугають в небі реактивні літаки з швидкістю блискавок (О. Гончар).
4. фізл., біол. Здатний реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення.
Центральною ідеєю О. Богомольця було положення про те, що шкідливі фактори навколишнього середовища можуть пошкодити організмові лише при порушенні його реактивних здатностей (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)