реборда
РЕБО́РДА, и, ж., спец.
Круговий виступ по краю обода колеса або шківа, який не дає колесу під час руху зійти з рейки й запобігає сповзанню ременя зі шківа.
Різниця в довжині маркерів дорівнює відстані між ребордами передніх коліс або внутрішніми краями гусениць трактора (з наук. літ.);
// Спеціальне обладнання на дискових сошниках сівалок для обмеження глибини загортання насіння землею.
Сівалка має 12 дискових сошників, обладнаних ребордами – обмежувачами глибини та коточками (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)