ревізький

РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е, іст.

Стос. до ревізії (у 3 знач.).

Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі “душі” чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ревізький — реві́зький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ревізький — -а, -е. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Ревізькі реєстри — списки податного населення Російської імперії у 18 – першій половині 19 ст., які складалися під час проведення ревізії (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ревізький — Реві́зький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ревізький — РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі «душі» чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 162). ∆ Реві́зька душа́ див.  Словник української мови в 11 томах