ревізький
РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е, іст.
Стос. до ревізії (у 3 знач.).
Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі “душі” чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревізький — реві́зький прикметник Орфографічний словник української мови
- ревізький — -а, -е. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Ревізькі реєстри — списки податного населення Російської імперії у 18 – першій половині 19 ст., які складалися під час проведення ревізії (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ревізький — Реві́зький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ревізький — РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі «душі» чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 162). ∆ Реві́зька душа́ див. Словник української мови в 11 томах