ревізький

реві́зький

-а, -е.

Стос. до ревізії (у 3 знач.).

Ревізькі реєстри — списки податного населення Російської імперії у 18 – першій половині 19 ст., які складалися під час проведення ревізії (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревізький — реві́зький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ревізький — РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі “душі” чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ревізький — Реві́зький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ревізький — РЕВІ́ЗЬКИЙ, а, е. Стос. до ревізії (у 3 знач.). Оподаткуванню [за часів Шевченка] підлягали всі «душі» чоловічої статі, занесені в ревізькі списки (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 162). ∆ Реві́зька душа́ див. Словник української мови в 11 томах