ревізія
РЕВІ́ЗІЯ, ї, ж.
1. Перевірка правильності й законності діяльності підприємства, установи, організації або службової особи.
Мировий не довго й гаявся: через тиждень приїхав у Горобцівку, зайшов у волосну управу і почав ревізію (І. Нечуй-Левицький);
[Вітровий:] Рахівник мені казав, що ти йому цілу ревізію вчинив. Всі книги переглянув. [Батура:] Мене цікавило, як у вас діла з трудоднями (О. Корнійчук);
// розм. Обстеження, огляд з метою перевірки стану або виявлення наявності кого-, чого-небудь.
– Від вас залежатиме, дорогий Іване Валер'яновичу, ревізія камер гестапо та рятування ув'язнених... (Ю. Яновський);
Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін (О. Гончар);
При першому значному потеплінні .. проводять головну весняну ревізію, тобто докладний огляд бджолиних сімей (з наук. літ.);
// розм. Особи, які здійснюють перевірку діяльності, проводять обстеження, огляд або виявлення наявності кого-, чого-небудь.
– Побачим, якої ще ревізія заспіває! – гукнув Шугалія, вилетівши з контори так швидко, що останні слова сказав у коридорі (В. Кучер).
2. Перегляд учення, теорії з унесенням докорінних змін, поправок.
У 1899 році німецький соціал-демократ Бернштейн відкрито виступив з ревізією марксизму (з наук.-попул. літ.).
3. іст. У кріпосницькій Росії – перепис населення, що мало платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність.
На Україні загальнодержавні ревізії ввели з 1781 року, оскільки до того часу тут подушного оподаткування не було (з наук. літ.);
Вже її Охрім вмер, а тут стала ревізія (Г. Квітка-Основ'яненко);
// розм. Списки осіб чоловічої статі, які складалися під час перепису.
Літ, може, п'ятнадцять, як пішов [Остап Хрущ] на Дін. Уже його й з ревізії викинули, не тільки з думки (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)