ревіт
РЕ́ВІТ, у, ч., діал.
Рев.
Ревіт його [ведмедя] не втихав (І. Франко);
Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос... За хвилю другий .. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)