ревіт

РЕ́ВІТ, у, ч., діал. Рев.

Ревіт його [медведя] не втихав (Фр., VI, 1951, 14);

Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос… За хвилю другий.. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 263).

Значення в інших словниках

1. ревіт — ре́віт іменник чоловічого роду рев діал. реві́т іменник чоловічого роду ліки  Орфографічний словник української мови
2. ревіт — -у, ч., діал. Рев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ревіт — РЕ́ВІТ, у, ч., діал. Рев. Ревіт його [ведмедя] не втихав (І. Франко); Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос... За хвилю другий .. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (А. Крушельницький).  Словник української мови у 20 томах
4. ревіт — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне).  Словник синонімів української мови