1. Словник української мови в 11 томах

ревіт

РЕ́ВІТ, у, ч., діал. Рев.

Ревіт його [медведя] не втихав (Фр., VI, 1951, 14);

Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос… За хвилю другий.. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревіт — ре́віт іменник чоловічого роду рев діал. реві́т іменник чоловічого роду ліки Орфографічний словник української мови
  2. ревіт — -у, ч., діал. Рев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ревіт — РЕ́ВІТ, у, ч., діал. Рев. Ревіт його [ведмедя] не втихав (І. Франко); Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос... За хвилю другий .. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
  4. ревіт — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне). Словник синонімів української мови