Словник української мови у 20 томах

регламентований

РЕГЛАМЕНТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до регламентува́ти.

Старовинне весілля являло собою суворо регламентоване, драматичне дійство, що дійшло до сьогодні з дохристиянського часу (із журн.);

Він прийшов. Ради ночі, без свідків прийшов. Тільки виняткові причини спонукали його на такий, регламентований умовностями побуту, жест (Іван Ле);

// у знач. прикм.

Час перерви поділяється па регламентований відпочинок та особисті потреби (з навч. літ.);

// регламенто́вано, безос. пред.

Питання про знешкодження стічних промислових вод перед спуском їх у водойми загального використання розв'язано нашими інженерами та вченими й регламентовано урядовими постановами (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. регламентований — регламенто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. регламентований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до регламентувати. || регламентовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регламентований — РЕГЛАМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до регламентува́ти. Старовинне весілля являло собою суворо регламентоване, драматичне дійство, що дійшло до сьогодні з дохристиянського часу (Вітч., 3, 1970, 172); Він прийшов. Ради ночі, без свідків прийшов.  Словник української мови в 11 томах