регламентований

регламенто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до регламентувати.

|| регламентовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. регламентований — регламенто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. регламентований — РЕГЛАМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до регламентува́ти. Старовинне весілля являло собою суворо регламентоване, драматичне дійство, що дійшло до сьогодні з дохристиянського часу (із журн.); Він прийшов. Ради ночі, без свідків прийшов.  Словник української мови у 20 томах
3. регламентований — РЕГЛАМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до регламентува́ти. Старовинне весілля являло собою суворо регламентоване, драматичне дійство, що дійшло до сьогодні з дохристиянського часу (Вітч., 3, 1970, 172); Він прийшов. Ради ночі, без свідків прийшов.  Словник української мови в 11 томах