редактор
РЕДА́КТОР, а, ч.
1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст.
Художня творчість для Бориса Грінченка, – сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості, упорядника й редактора першого за якістю українсько-російського словника, – ніколи не здавалася головним в житті (з наук. літ.);
Досягнуті успіхи, проте, не повинні закривати таких прогалин щодо збирання й популяризації фольклору, як недостатні публікації робітничого фольклору, випадки вільного поводження записувачів і редакторів з текстами, окремі випадки фальсифікацій (з наук. літ.);
Художній редактор.
2. Керівник якого-небудь видання.
Сими днями писав до мене з Львова д. В. Гнатюк, редактор “Вісника” (М. Коцюбинський);
Хто головний в газеті? Хто їй тон Дає й обличчя політичне? – Редактор (В. Еллан-Блакитний).
(1) Літерату́рний реда́ктор;
(2) Техні́чний реда́ктор – видавничий редактор, що займається поліграфічним оформленням книжки, газети тощо.
△ (3) Те́кстовий реда́ктор.
Словник української мови (СУМ-20)