редактор
РЕДА́КТОР, а, ч.
1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст.
Художня творчість для Бориса Грінченка, – сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості, упорядника й редактора першого за якістю українсько-російського словника, – ніколи не здавалася головним в житті (з наук. літ.);
Досягнуті успіхи, проте, не повинні закривати таких прогалин щодо збирання й популяризації фольклору, як недостатні публікації робітничого фольклору, випадки вільного поводження записувачів і редакторів з текстами, окремі випадки фальсифікацій (з наук. літ.);
Художній редактор.
2. Керівник якого-небудь видання.
Сими днями писав до мене з Львова д. В. Гнатюк, редактор “Вісника” (М. Коцюбинський);
Хто головний в газеті? Хто їй тон Дає й обличчя політичне? – Редактор (В. Еллан-Блакитний).
(1) Літерату́рний реда́ктор;
(2) Техні́чний реда́ктор – видавничий редактор, що займається поліграфічним оформленням книжки, газети тощо.
△ (3) Те́кстовий реда́ктор.
Значення в інших словниках
- редактор — реда́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- редактор — [реидактор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два реидакторие Орфоепічний словник української мови
- редактор — -а, ч. 1》 Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художній редактор. || спец. Програма, що забезпечує редагування. Графічний редактор — програма редагування графічної інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редактор — реда́ктор (франц. redacteur, від лат. redactus – впорядкований) 1. Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, рукопис. 2. Керівник видання (книги, журналу, газети тощо), який затверджує його зміст (головний Р.). Словник іншомовних слів Мельничука
- редактор — Комп'ютерна програма для вводу, редагування і роздруку текстів; використовується для підготовки текстів комп'ютерних програм; до р. зараховують також текстові процесори; р. належать до основного програмного забезпечення комп'ютера. Універсальний словник-енциклопедія
- редактор — Реда́ктор, -ра; -кто́ри́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, — сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови в 11 томах
- редактор — рос. редактор 1. Особа, яка редагує, виправляє, опрацьовує і готує до видання, до друку тексти книг, журналів, наукових розробок, програм тощо. 2. У комп'ютерних програмах — механізм, що приводить у відповідність з літературними нормами тексти, що вносяться у пам'ять комп'ютера. Eкономічна енциклопедія