редактор

рос. редактор

1. Особа, яка редагує, виправляє, опрацьовує і готує до видання, до друку тексти книг, журналів, наукових розробок, програм тощо. 2. У комп'ютерних програмах — механізм, що приводить у відповідність з літературними нормами тексти, що вносяться у пам'ять комп'ютера.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

редактор — реда́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
редактор — [реидактор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два реидакторие Орфоепічний словник української мови
редактор — -а, ч. 1》 Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художній редактор. || спец. Програма, що забезпечує редагування. Графічний редактор — програма редагування графічної інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, – сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови у 20 томах
редактор — реда́ктор (франц. redacteur, від лат. redactus – впорядкований) 1. Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, рукопис. 2. Керівник видання (книги, журналу, газети тощо), який затверджує його зміст (головний Р.). Словник іншомовних слів Мельничука
редактор — Комп'ютерна програма для вводу, редагування і роздруку текстів; використовується для підготовки текстів комп'ютерних програм; до р. зараховують також текстові процесори; р. належать до основного програмного забезпечення комп'ютера. Універсальний словник-енциклопедія
редактор — Реда́ктор, -ра; -кто́ри́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, — сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови в 11 томах