1. Словник української мови в 11 томах

редактор

РЕДА́КТОР, а, ч.

1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст.

Художня творчість для Бориса Грінченка, — сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості, упорядника і редактора першого за якістю українсько-російського словника, — ніколи не здавалась головним в житті (Рад. літ-во, 1, 1963, 116);

Досягнуті успіхи, проте, не повинні закривати таких прогалин щодо збирання і популяризації фольклору, як недостатні публікації робітничого фольклору, випадки вільного поводження записувачів і редакторів з текстами, окремі випадки фальсифікацій (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 25);

Художній редактор.

2. Керівник якого-небудь видання.

Сими днями писав до мене з Львова д. В. Гнатюк, редактор «Вісника» (Коцюб., III, 1956, 231);

Хто головний в газеті? Хто їй тон Дає й обличчя політичне? — Редактор (Еллан, І, 1958, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редактор — реда́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. редактор — [реидактор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два реидакторие Орфоепічний словник української мови
  3. редактор — -а, ч. 1》 Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художній редактор. || спец. Програма, що забезпечує редагування. Графічний редактор — програма редагування графічної інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, – сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови у 20 томах
  5. редактор — реда́ктор (франц. redacteur, від лат. redactus – впорядкований) 1. Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, рукопис. 2. Керівник видання (книги, журналу, газети тощо), який затверджує його зміст (головний Р.). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. редактор — Комп'ютерна програма для вводу, редагування і роздруку текстів; використовується для підготовки текстів комп'ютерних програм; до р. зараховують також текстові процесори; р. належать до основного програмного забезпечення комп'ютера. Універсальний словник-енциклопедія
  7. редактор — Реда́ктор, -ра; -кто́ри́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. редактор — рос. редактор 1. Особа, яка редагує, виправляє, опрацьовує і готує до видання, до друку тексти книг, журналів, наукових розробок, програм тощо. 2. У комп'ютерних програмах — механізм, що приводить у відповідність з літературними нормами тексти, що вносяться у пам'ять комп'ютера. Eкономічна енциклопедія