1. Великий тлумачний словник сучасної мови

редактор

реда́ктор

-а, ч.

1》 Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художній редактор.

|| спец. Програма, що забезпечує редагування.

Графічний редактор — програма редагування графічної інформації.

Екранний редактор — текстовий редактор, що забезпечує відображення та редагування тексту на екрані дисплея.

Редактор бази даних — програма у складі системи керування базами даних, яка забезпечує редагування структури та вмісту баз даних.

Редактор зв'язків — програма, признач. для створення завантажувального модуля з одного чи кількох об'єктних модулів.

Редактор програм — див. синтаксичнозорієнтований редактор.

Рядковий редактор — текстовий редактор, що виконує операції у відповідності з текстовими командами над вказаними у них рядками.

Синтаксичнозорієнтований редактор — редактор текстових програм, який враховує синтаксис мови програмування.

2》 Керівник якого-небудь видання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редактор — реда́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. редактор — [реидактор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два реидакторие Орфоепічний словник української мови
  3. редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, – сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови у 20 томах
  4. редактор — реда́ктор (франц. redacteur, від лат. redactus – впорядкований) 1. Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, рукопис. 2. Керівник видання (книги, журналу, газети тощо), який затверджує його зміст (головний Р.). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. редактор — Комп'ютерна програма для вводу, редагування і роздруку текстів; використовується для підготовки текстів комп'ютерних програм; до р. зараховують також текстові процесори; р. належать до основного програмного забезпечення комп'ютера. Універсальний словник-енциклопедія
  6. редактор — Реда́ктор, -ра; -кто́ри́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. редактор — РЕДА́КТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, — сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості... Словник української мови в 11 томах
  8. редактор — рос. редактор 1. Особа, яка редагує, виправляє, опрацьовує і готує до видання, до друку тексти книг, журналів, наукових розробок, програм тощо. 2. У комп'ютерних програмах — механізм, що приводить у відповідність з літературними нормами тексти, що вносяться у пам'ять комп'ютера. Eкономічна енциклопедія