Словник української мови у 20 томах

редюїт

РЕДЮЇ́Т, у, ч., військ., іст.

Укріплений пункт усередині фортеці або польового укріплення, що споруджувався в XVI – на початку XX ст.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. редюїт — -у, ч., військ., заст. Укріплений пункт усередині фортеці чи польового укріплення – останній оплот гарнізону під час оборони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. редюїт — (франц. reduit, букв. – зменшений) укріплений пункт всередині фортеці або польового укріплення, який є останнім оплотом гарнізону під час оборони. Споруджувалися в 16 – на початку 20 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука