рейдувати

РЕЙДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., військ.

Здійснювати рейд (див. рейд² 1).

Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (О. Гончар);

Табір партизанського з'єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, – на днюванні (Ю. Яновський);

Ілля Дубинський протягом двох десятків років був найближчим другом Примакова, разом рейдував по ворожих тилах (з газ.).

Значення в інших словниках

1. рейдувати — рейдува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рейдувати — (за фронтом) оперувати, робити рейди, діяти в тилу; п-к -УЮЧИЙ, що рейдує, зайнятий рейдами, покликаний рейдувати, п-к рейдовий.  Словник синонімів Караванського
3. рейдувати — -ую, -уєш, недок., військ. Здійснювати рейд (див. рейд II 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рейдувати — РЕЙДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., військ. Здійснювати рейд ( див. рейд² 1). Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (Гончар, І, 1954, 385); Табір партизанського з’єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, — на днюванні (Ю.  Словник української мови в 11 томах