рейсшина

РЕЙСШИ́НА, и, ж.

Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою й рухомою поперечинами для проведення паралельних ліній.

При роботі на креслярській дошці зручно користуватись спеціальною лінійкою – рейсшиною. Рейсшина складається з лінійки й головки (з навч. літ.);

Микола виходить у свою кімнату, сідає до столу, розгортає креслення, бере від стіни креслярську дошку, кнопками приколює до неї аркуш ватману, витягає рейсшину, готовальню (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. рейсшина — рейсши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рейсшина — [реийш:ина] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. рейсшина — райсшина, -и, ж. Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою і рухомою поперечками для проведення паралельних ліній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рейсшина — рейсши́на (нім. Reiβschine, від reiβen – креслити і Schiene – стрижень) креслярський інструмент (довга лінійка з нерухомою та рухомою поперечками) для проведення паралельних ліній.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рейсшина — РЕЙСШИ́НА, и, ж. Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою і рухомою поперечками для проведення паралельних ліній. При роботі на креслярській дошці зручно користуватись спеціальною лінійкою — рейсшиною.  Словник української мови в 11 томах