рекордсмен

РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч.

Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.

Всі визнають, що для досягнення рекордів треба дуже багато працювати, але масштаби цієї неймовірної роботи знають тільки самі рекордсмени та їхні тренери (В. Собко);

А. Бондарчук у сезоні 1969 року став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота, значно випередивши багатьох видатних спортсменів інших країн (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Жодна транспортна машина не може зрівнятися з ракетою – рекордсменом швидкості і висоти (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. рекордсмен — рекордсмен – рекордист Розрізняються семантичними відтінками. Рекордсмен – спортсмен, котрий установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні. “Анатолій Бондарчук став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота” (з газети).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. рекордсмен — рекордсме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. рекордсмен — РЕКОРДСМЕН – РЕКОРДИСТ Рекордсмен, -а. Спортсмен, який установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні: рекордсмен країни з гімнастики. Рекордист, -а. 1. Людина, яка досягає найвищих результатів у чомусь; той, хто захоплюється рекордами.  Літературне слововживання
4. рекордсмен — -а, ч. Спортсмен, який встановив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рекордсмен — див. рекордист  Словник чужослів Павло Штепа
6. рекордсмен — рекордсме́н (англ. recordsman) людина, яка досягла найвищих результатів і встановила рекорд.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. рекордсмен — РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч. Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.  Словник української мови в 11 томах