рекордсмен
РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч.
Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.
Всі визнають, що для досягнення рекордів треба дуже багато працювати, але масштаби цієї неймовірної роботи знають тільки самі рекордсмени та їхні тренери (В. Собко);
А. Бондарчук у сезоні 1969 року став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота, значно випередивши багатьох видатних спортсменів інших країн (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Жодна транспортна машина не може зрівнятися з ракетою – рекордсменом швидкості і висоти (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рекордсмен — рекордсмен – рекордист Розрізняються семантичними відтінками. Рекордсмен – спортсмен, котрий установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні. “Анатолій Бондарчук став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- рекордсмен — рекордсме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рекордсмен — РЕКОРДСМЕН – РЕКОРДИСТ Рекордсмен, -а. Спортсмен, який установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні: рекордсмен країни з гімнастики. Рекордист, -а. 1. Людина, яка досягає найвищих результатів у чомусь; той, хто захоплюється рекордами. Літературне слововживання
- рекордсмен — -а, ч. Спортсмен, який встановив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рекордсмен — див. рекордист Словник чужослів Павло Штепа
- рекордсмен — рекордсме́н (англ. recordsman) людина, яка досягла найвищих результатів і встановила рекорд. Словник іншомовних слів Мельничука
- рекордсмен — РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч. Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту. Словник української мови в 11 томах