1. Словник української мови в 11 томах

рекордсмен

РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч. Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.

Всі визнають, що для досягнення рекордів треба дуже багато працювати, але масштаби цієї неймовірної роботи знають тільки самі рекордсмени та їхні тренери (Собко, Стадіон, 1954, 113);

А. Бондарчук у сезоні 1969 року став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота, значно випередивши багатьох видатних спортсменів інших країн (Наука і культура.., 1970, 207);

*Образно. Жодна транспортна машина не може зрівнятися з ракетою — рекордсменом швидкості і висоти (Наука.., 8, 1958, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекордсмен — рекордсмен – рекордист Розрізняються семантичними відтінками. Рекордсмен – спортсмен, котрий установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні. “Анатолій Бондарчук став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. рекордсмен — рекордсме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. рекордсмен — РЕКОРДСМЕН – РЕКОРДИСТ Рекордсмен, -а. Спортсмен, який установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні: рекордсмен країни з гімнастики. Рекордист, -а. 1. Людина, яка досягає найвищих результатів у чомусь; той, хто захоплюється рекордами. Літературне слововживання
  4. рекордсмен — -а, ч. Спортсмен, який встановив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рекордсмен — див. рекордист Словник чужослів Павло Штепа
  6. рекордсмен — РЕКОРДСМЕ́Н, а, ч. Спортсмен, який установив рекорд (у 1 знач.), досяг найвищих результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту. Словник української мови у 20 томах
  7. рекордсмен — рекордсме́н (англ. recordsman) людина, яка досягла найвищих результатів і встановила рекорд. Словник іншомовних слів Мельничука