рекрут
РЕ́КРУТ, а, ч., іст.
Солдат-новобранець.
Біло ходила, гей рано будила, Вставай, рекрут, гей барабани б'ють (П. Чубинський);
Закликав капітан усіх рекрутів, питається: “Б'є вас капрал Неважук?” А вони всі в один голос: “Ні!” (Л. Мартович);
Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (П. Кочура);
* У порівн. Частенько по полях самотньо він ходив Без зброї, без хортів, або блукав по гаї, Як рекрут, що з війни наосліп утікає (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)