рекрут

РЕ́КРУТ, а, ч., іст. Солдат-новобранець.

Біло ходила, гей рано будила, Вставай, рекрут, гей барабани б’ють (Чуб., V, 1874, 972);

Закликав капітан усіх рекрутів, питається: «Б’є вас капрал Неважук?» А вони всі в один голос: «Ні!» (Март., Тв., 1954, 421);

Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (Кочура, Зол. грамота, 1960, 23);

*У порівн. Частенько по полях самотньо він ходив Без зброї, без хортів, або блукав по гаї, Як рекрут, що з війни наосліп утікає (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 65).

Значення в інших словниках

1. рекрут — ре́крут іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рекрут — див. воїн  Словник синонімів Вусика
3. рекрут — [рекрут] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. рекрут — -а, ч., іст. Солдат-новобранець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рекрут — Новобранець, див. призовик  Словник чужослів Павло Штепа
6. рекрут — РЕ́КРУТ, а, ч., іст. Солдат-новобранець. Біло ходила, гей рано будила, Вставай, рекрут, гей барабани б'ють (П. Чубинський); Закликав капітан усіх рекрутів, питається: “Б'є вас капрал Неважук?” А вони всі в один голос: “Ні!” (Л.  Словник української мови у 20 томах
7. рекрут — НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.  Словник синонімів української мови
8. рекрут — Ре́крут, -та; -ти, -тів = не́крут  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. рекрут — Рекрут, -та м. рекрутка, -ки, ж., рекрутство, -ва, с., рекрутський, -а, -е = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.  Словник української мови Грінченка