рекрутський

РЕКРУ́ТСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до ре́крут.

Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Франко);

Новобранці гуртом посідали, скинулись по п'ятаку, п'ють собі громадкою та пісень рекрутських співають (Леся Українка);

Мало хіба об'явилося на битому шляху розбійників з часу, як оголосили рекрутський набір? (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. рекрутський — рекру́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рекрутський — [реикруц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. рекрутський — -а, -е, іст. Прикм. до рекрут. Рекрутська повинність — спосіб комплектування російської регулярної армії та військового флоту у 18-19 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рекрутський — рекрутський: ◊ рекру́тське ву́хо 1. рекрут-недотепа (Франко) 2. вул., знев., ірон. недотепа, дурень (ст): При тому говорив: “Раб Божий! Я найшов його золотого!.. Я ще свого не маю. Раб Божий, рекрутське вухо!.. Де він мав золотого?.. Ти мав золотого?...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. рекрутський — Рекру́тський = не́кру́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рекрутський — РЕКРУ́ТСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до ре́крут. Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (Фр.  Словник української мови в 11 томах