релятивний
РЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, с., книжн.
Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний.
Бачите, є два роди .. людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше. У других є знання компаративне, не релятивне, а власне компаративне (І. Франко);
Прийнято розрізняти два плани висловлення: план комунікації (розмова) і план однобічної інформації (розповідь.., не розрахована на безпосереднє двобічне мовне спілкування). У плані комунікації момент мовлення є прямим, індикативним, у плані однобічної інформації – відносним, релятивним (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)