релятивізм

РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч.

1. книжн. Принцип відносності людських знань.

Література обороняє людину від нею ж, людиною, створених .. сил; .. прагне дати їй тверду точку опори серед хаосу “негативних емоцій”, морального релятивізму (з газ.).

2. філос. Ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об'єктивного пізнання світу.

Значення в інших словниках

1. релятивізм — релятиві́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. релятивізм — -у, ч. 1》 Принцип відносності людських знань. Етичний релятивізм — принцип тлумачення моралі, який виходить з твердження про відносний характер моральних уявлень та понять. 2》 філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, яке заперечує можливість об'єктивного пізнання світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. релятивізм — релятиві́зм (від лат. relativus – відносний) 1. Принцип відносності людських знань. 2. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке абсолютизує відносність людських знань, заперечує момент абсолютно істинного в них і на цій підставі заперечує об’єктивну істину, пізнаваність світу.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. релятивізм — Філософський погляд, згідно з яким цінності мають відносний характер; теоретико-пізнавальний р. проголошував відносність істини (суб'єктивізм); етичний і естетичний р. відносять це переконання до оцінок і норм етичних та естетичних; протилежність абсолютизму.  Універсальний словник-енциклопедія
5. релятивізм — РЕЛЯТИВІЗМ (від лат. relativus — відносний) — методологічний принцип наукового, культурологічного, філософського мислення, світоглядно-філософська позиція...  Філософський енциклопедичний словник
6. релятивізм — РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу. В. І.  Словник української мови в 11 томах