релятивізм
РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу.
В. І. Ленін, викриваючи «фізичних» ідеалістів, показав, що суть їх поглядів зводиться до математичного фетишизму і релятивізму (Вісник АН, 4, 1957, 4);
Буржуазні історики, ігноруючи об’єктивні закономірності історичного процесу, по суті заперечують історію як науку, намагаються підмінити її волюнтаризмом і релятивізмом (Ком. Укр., 10, 1966, 22).
Словник української мови (СУМ-11)