1. Словник української мови в 11 томах

релятивізм

РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу.

В. І. Ленін, викриваючи «фізичних» ідеалістів, показав, що суть їх поглядів зводиться до математичного фетишизму і релятивізму (Вісник АН, 4, 1957, 4);

Буржуазні історики, ігноруючи об’єктивні закономірності історичного процесу, по суті заперечують історію як науку, намагаються підмінити її волюнтаризмом і релятивізмом (Ком. Укр., 10, 1966, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релятивізм — релятиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. релятивізм — -у, ч. 1》 Принцип відносності людських знань. Етичний релятивізм — принцип тлумачення моралі, який виходить з твердження про відносний характер моральних уявлень та понять. 2》 філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, яке заперечує можливість об'єктивного пізнання світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. релятивізм — РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Принцип відносності людських знань. Література обороняє людину від нею ж, людиною, створених .. сил; .. прагне дати їй тверду точку опори серед хаосу “негативних емоцій”, морального релятивізму (з газ.). 2. філос. Словник української мови у 20 томах
  4. релятивізм — релятиві́зм (від лат. relativus – відносний) 1. Принцип відносності людських знань. 2. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке абсолютизує відносність людських знань, заперечує момент абсолютно істинного в них і на цій підставі заперечує об’єктивну істину, пізнаваність світу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. релятивізм — Філософський погляд, згідно з яким цінності мають відносний характер; теоретико-пізнавальний р. проголошував відносність істини (суб'єктивізм); етичний і естетичний р. відносять це переконання до оцінок і норм етичних та естетичних; протилежність абсолютизму. Універсальний словник-енциклопедія
  6. релятивізм — РЕЛЯТИВІЗМ (від лат. relativus — відносний) — методологічний принцип наукового, культурологічного, філософського мислення, світоглядно-філософська позиція... Філософський енциклопедичний словник