релятивізм
релятиві́зм
(від лат. relativus – відносний)
1. Принцип відносності людських знань.
2. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке абсолютизує відносність людських знань, заперечує момент абсолютно істинного в них і на цій підставі заперечує об’єктивну істину, пізнаваність світу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- релятивізм — релятиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- релятивізм — -у, ч. 1》 Принцип відносності людських знань. Етичний релятивізм — принцип тлумачення моралі, який виходить з твердження про відносний характер моральних уявлень та понять. 2》 філос. Суб'єктивно-ідеалістичне вчення, яке заперечує можливість об'єктивного пізнання світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- релятивізм — РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Принцип відносності людських знань. Література обороняє людину від нею ж, людиною, створених .. сил; .. прагне дати їй тверду точку опори серед хаосу “негативних емоцій”, морального релятивізму (з газ.). 2. філос. Словник української мови у 20 томах
- релятивізм — Філософський погляд, згідно з яким цінності мають відносний характер; теоретико-пізнавальний р. проголошував відносність істини (суб'єктивізм); етичний і естетичний р. відносять це переконання до оцінок і норм етичних та естетичних; протилежність абсолютизму. Універсальний словник-енциклопедія
- релятивізм — РЕЛЯТИВІЗМ (від лат. relativus — відносний) — методологічний принцип наукового, культурологічного, філософського мислення, світоглядно-філософська позиція... Філософський енциклопедичний словник
- релятивізм — РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, ч., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу. В. І. Словник української мови в 11 томах