релігійність
РЕЛІГІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Віра в бога.
Крайньою матеріалісткою, як ви це заявляєте, вона не бувала ніколи. На те не допустила б уже її релігійність (О. Кобилянська);
Романіст [Б. Лепкий] побачив національну самобутність українців у поєднанні аграрності й анархічності, що визначило основні риси їх вдачі: хазяйновитість, волелюбність, індивідуалізм, релігійність, доброту, хоробрість, завзятість тощо (з наук. літ.);
Син Андрій виховувався при дворі дядька-гетьмана. Ця любов до православної віри й глибока релігійність характеризували й самого Івана Мазепу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)