ренесансний

РЕНЕСА́НСНИЙ, а, е.

Стос. до Ренесансу.

Про наявність елементів і явищ гуманістичного, ренесансного характеру в літературах східнослов'янських народів, зокрема російській та українській, говориться в ряді праць сучасних дослідників (з наук. літ.);

Мають рацію мистецтвознавці, вони вказують на явні ознаки ренесансної культури в мистецтві України XVI –XVII ст (з газ.);

// У стилі ренесанс.

Він будував давно колись у місті Луцьку чи в подільському Кам'янці – відомі фортеці, а чи ренесансні будинки ві Львові (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. ренесансний — ренеса́нсний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ренесансний — -а, -е. Стос. до Ренесансу. || У стилі ренесанс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ренесансний — РЕНЕСА́НСНИЙ, а, е. Стос. до Ренесансу. Про наявність елементів і явищ гуманістичного, ренесансного характеру в літературах східнослов’янських народів, зокрема російській та українській, говориться в ряді праць сучасних дослідників (Рад.  Словник української мови в 11 томах