Словник української мови у 20 томах

реслінг

РЕ́СЛІНГ, у, ч., іст.

Професійна боротьба, в якій використовують прийоми класичної й вільної боротьби та дзюдо.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. реслінг — ре́слінг іменник чоловічого роду боротьба  Орфографічний словник української мови
  2. реслінг — РЕСЛІНГ – РИСЛІНГ Реслінг, -у. Різновид професіональної боротьби, в якій використовують прийоми класичної і вільної боротьби та дзюдо. Рислінг, -у. Сорт білого винограду; виготовлене з нього натуральне сухе вино.  Літературне слововживання
  3. реслінг — -у, ч. Різновид боротьби, що використовує всі прийоми класичної та вільної боротьби, дзюдо; фактично – боротьба без правил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реслінг — ре́слінг (англ. wrestling – спортивна боротьба) різновидність професіональної боротьби, в якій використовують прийоми класичної і вільної боротьби та дзю-до.  Словник іншомовних слів Мельничука