ретельний
РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.
Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Ю. Збанацький);
Це [молода людина], певне, ретельний дослідник, новатор і сміливий експериментатор (Іван Ле);
Черниш стояв з офіцерами-мінометниками на горбі перед вогневою і .. робив у блокноті якісь помітки. В цей час він був схожий на ретельного студента, що нотує в лабораторії складні важливі процеси (О. Гончар);
// Який виконує все точно; пунктуальний.
Ввечері другого дня Коцюбинський, ретельний, як завжди, з'явився на засідання точно о восьмій (Л. Смілянський);
Щоправда, у платежах вони не завжди ретельні (Н. Рибак).
2. Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно.
Через рік за ретельну роботу товариство набавило мені 5 карбованців на місяць (з мемуарної літ.);
У глибині душі Дорош не схвалював надто ретельного навчання Мусадзе, вважаючи, що час для школи вже давно минув (В. Собко);
// Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; ґрунтовний.
Визначення рівня закупочних цін на сільськогосподарські продукти вимагає ретельного й всебічного економічного обґрунтування (з публіц. літ.);
Як виявилося, бути втікачами не так-то й просто, потрібна чимала ретельна підготовка (Л. Юхвід);
// Надто уважний, пильний.
Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся, зривала з голови і кидала на підлогу гребінці, куйовдила зачіски (А. Хижняк);
За викладанням [у Київському університеті до революції] був установлений ретельний нагляд з боку попечителя і міністерства (з наук.-попул. літ.);
// Точно викопаний; чіткий, акуратний.
Першими рівними, ретельними рядками лягли в оправлену в шкіру книжку нотатки про події, які відбулись у ті дні в Чигирині (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)