ретельний

РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.

Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Ю. Збанацький);

Це [молода людина], певне, ретельний дослідник, новатор і сміливий експериментатор (Іван Ле);

Черниш стояв з офіцерами-мінометниками на горбі перед вогневою і .. робив у блокноті якісь помітки. В цей час він був схожий на ретельного студента, що нотує в лабораторії складні важливі процеси (О. Гончар);

// Який виконує все точно; пунктуальний.

Ввечері другого дня Коцюбинський, ретельний, як завжди, з'явився на засідання точно о восьмій (Л. Смілянський);

Щоправда, у платежах вони не завжди ретельні (Н. Рибак).

2. Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно.

Через рік за ретельну роботу товариство набавило мені 5 карбованців на місяць (з мемуарної літ.);

У глибині душі Дорош не схвалював надто ретельного навчання Мусадзе, вважаючи, що час для школи вже давно минув (В. Собко);

// Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; ґрунтовний.

Визначення рівня закупочних цін на сільськогосподарські продукти вимагає ретельного й всебічного економічного обґрунтування (з публіц. літ.);

Як виявилося, бути втікачами не так-то й просто, потрібна чимала ретельна підготовка (Л. Юхвід);

// Надто уважний, пильний.

Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся, зривала з голови і кидала на підлогу гребінці, куйовдила зачіски (А. Хижняк);

За викладанням [у Київському університеті до революції] був установлений ретельний нагляд з боку попечителя і міністерства (з наук.-попул. літ.);

// Точно викопаний; чіткий, акуратний.

Першими рівними, ретельними рядками лягли в оправлену в шкіру книжку нотатки про події, які відбулись у ті дні в Чигирині (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретельний — (який намагається сумлінно виконувати свої обов'язки) старанний, справний, сумлінний, дбайливий, акуратний. Словник синонімів Полюги
  2. ретельний — рете́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ретельний — Старанний, запопадливий, РЕВНИЙ, сумлінний, пунктуальний; (- вишкіл) ґрунтовний; (обшук) пильний, прискіпливий; (запис) чіткий, акуратний. Словник синонімів Караванського
  4. ретельний — [реител'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. ретельний — -а, -е. 1》 Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. || Який виконує все точно; пунктуальний. 2》 Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно. || Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; ґрунтовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ретельний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. ретельний — Рете́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ретельний — РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Збан. Словник української мови в 11 томах
  9. ретельний — Ретельний, -а, -е Аккуратный, точный. Подольск. г. Словник української мови Грінченка