ретельний
РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.
Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Збан., Незабутнє, 1953, 14);
Це [молода людина], певне, ретельний дослідник, новатор і сміливий експериментатор нашої соціалістичної науки (Ле, Право.., 1957, 8);
Черниш стояв з офіцерами-мінометниками на горбі перед вогневою і.. робив у блокноті якісь помітки. В цей час він був схожий на ретельного студента, що нотує в лабораторії складні важливі процеси (Гончар, III, 1959, 412);
// Який виконує все точно; пунктуальний.
Ввечері другого дня Коцюбинський, ретельний, як завжди, з’явився на засідання точно о восьмій (Сміл., Пов. і опов., 1949, 57);
Щоправда, у платежах вони не завжди ретельні (Рибак, Помилка.., 1940, 35).
2. Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно.
Через рік за ретельну роботу товариство набавило мені 5 карбованців на місяць (Минуле укр. театру, 1953, 30);
У глибині душі Дорош не схвалював надто ретельного навчання Мусадзе, вважаючи, що час для школи вже давно минув (Собко, Біле полум’я, 1952, 28);
// Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; грунтовний.
Визначення рівня закупочних цін на сільськогосподарські продукти вимагає ретельного й всебічного економічного обгрунтування (Ком. Укр., 12, 1964, 33);
Як виявилося, бути втікачами не так-то й просто, потрібна чимала ретельна підготовка (Юхвід, Оля, 1959, 83);
// Надто уважний, пильний.
Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся, зривала з голови і кидала на підлогу гребінці, куйовдила зачіски (Хижняк, Тамара, 1959, 168);
За викладанням [в Київському університеті до революції] був установлений ретельний нагляд з боку попечителя і міністерства (Наука.., 8, 1959, 38);
// Точно викопаний; чіткий, акуратний.
Першими рівними, ретельними рядками лягли в оправлену в шкіру книжку нотатки про події, які відбулись у ті дні в Чигирині (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 56).
Значення в інших словниках
- ретельний — (який намагається сумлінно виконувати свої обов'язки) старанний, справний, сумлінний, дбайливий, акуратний. Словник синонімів Полюги
- ретельний — рете́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ретельний — Старанний, запопадливий, РЕВНИЙ, сумлінний, пунктуальний; (- вишкіл) ґрунтовний; (обшук) пильний, прискіпливий; (запис) чіткий, акуратний. Словник синонімів Караванського
- ретельний — [реител'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ретельний — -а, -е. 1》 Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. || Який виконує все точно; пунктуальний. 2》 Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно. || Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; ґрунтовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ретельний — РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Ю. Словник української мови у 20 томах
- ретельний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
- ретельний — Рете́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ретельний — Ретельний, -а, -е Аккуратный, точный. Подольск. г. Словник української мови Грінченка