ретардація
РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.
Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Рильський, IX, 1962, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретардація — Ретарда́ція: — сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
- ретардація — ретарда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ретардація — -ї, ж., літ. 1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ретардація — Затримка, сповільни Словник чужослів Павло Штепа
- ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. 1. Композиційний засіб, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- ретардація — ретарда́ція (від лат. retardatio – затримання, зупинка) в художній літературі штучне уповільнення або затримка в розгортанні дії з метою посилення інтересу читачів (напр., авторські відступи). Словник іншомовних слів Мельничука