ретардація

РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.

Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Рильський, IX, 1962, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ретардація — Ретарда́ція: — сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
ретардація — ретарда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
ретардація — -ї, ж., літ. 1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
ретардація — Затримка, сповільни Словник чужослів Павло Штепа
ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. 1. Композиційний засіб, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
ретардація — ретарда́ція (від лат. retardatio – затримання, зупинка) в художній літературі штучне уповільнення або затримка в розгортанні дії з метою посилення інтересу читачів (напр., авторські відступи). Словник іншомовних слів Мельничука