1. Словник української мови у 20 томах

ретардація

РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ.

1. Композиційний засіб, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.

Однакові початки рядків (анафори) – один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнювання розповіді (М. Рильський).

2. біол. Відставання в розвитку людтни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретардація — Ретарда́ція: — сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. ретардація — ретарда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ретардація — -ї, ж., літ. 1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ретардація — Затримка, сповільни Словник чужослів Павло Штепа
  5. ретардація — ретарда́ція (від лат. retardatio – затримання, зупинка) в художній літературі штучне уповільнення або затримка в розгортанні дії з метою посилення інтересу читачів (напр., авторські відступи). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Словник української мови в 11 томах