ретардація

ретарда́ція

-ї, ж., літ.

1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.

2》 лінгв. Повторення фонетичної ознаки одного з попередніх звуків у наступному; асиміляція.

3》 біол. Більш пізня закладка органу та уповільнення його розвитку порівняно з предками.

4》 Тимчасова або стійка зупинка психічного розвитку, а також затримка його темпу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретардація — Ретарда́ція: — сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. ретардація — ретарда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ретардація — Затримка, сповільни Словник чужослів Павло Штепа
  4. ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. 1. Композиційний засіб, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. ретардація — ретарда́ція (від лат. retardatio – затримання, зупинка) в художній літературі штучне уповільнення або затримка в розгортанні дії з метою посилення інтересу читачів (напр., авторські відступи). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Словник української мови в 11 томах