рикошетний

РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е.

Який відскакує, відлітає рикошетом.

Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. рикошетний — рикоше́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рикошетний — [риекошетнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. рикошетний — -а, -е. Який відскакує, відлітає рикошетом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рикошетний — РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е. Який відскакує, відлітає рикошетом. Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Янов., І, 1958, 126).  Словник української мови в 11 томах