рикошетний
РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е.
Який відскакує, відлітає рикошетом.
Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рикошетний — рикоше́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- рикошетний — [риекошетнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- рикошетний — -а, -е. Який відскакує, відлітає рикошетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рикошетний — РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е. Який відскакує, відлітає рикошетом. Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Янов., І, 1958, 126). Словник української мови в 11 томах