1. Словник української мови в 11 томах

рикошетний

РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е. Який відскакує, відлітає рикошетом.

Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Янов., І, 1958, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рикошетний — рикоше́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рикошетний — [риекошетнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. рикошетний — -а, -е. Який відскакує, відлітає рикошетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рикошетний — РИКОШЕ́ТНИЙ, а, е. Який відскакує, відлітає рикошетом. Рикошетні кулі хльоскали й співали (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах