рисувальник
РИСУВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Те саме, що малюва́льник.
Талановитий декоратор і здібний рисувальник, він добре компонував рослинні мотиви і дуже вдало поєднував прикраси з формою предмета (з наук. літ.);
Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (М. Рильський).
2. заст. Кресляр.
– Інженерів маєте? – Крім себе, нікого. Чотири техніки та ще рисувальники сидять на проекті... (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)