рисуватися
РИСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Те саме, що малюва́тися 2–4.
Його велична постать дивно рисувалася на червонім тлі пожару (І. Франко);
Смеркалось. Антін в'яло минав квартал за кварталом. Дивився, як поволі дерева пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі (М. Коцюбинський);
В перспективі перед нею рисується по кількох або кільканадцятьох літах служби самостійний поштовий уряд десь на провінції (І. Франко);
В пам'яті Соні рисується стать доброго учителя і уся його доля зла (Уляна Кравченко).
2. Виставляти себе напоказ, хизуватися, поводитися манірно.
Оксана одразу зрозуміла, що їй немає потреби рисуватися, напускати на себе те, чого в ній і близько немає (Д. Ткач);
– Ти рисуєшся, – враз вигукнула Ніна, – бо... бо це нікому не потрібна жертва! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)